ВИСНОВОК
[SIZE=14pt]на проект Закону України «П[/SIZE]ро дозвільну систему
[SIZE=14pt] у сфері поводження із спеціально визначеними видами зброї, [/SIZE]
[SIZE=14pt]бойовими припасами до неї, засобами індивідуального захисту та активної оборони, вибуховими матеріалами промислового призначення»[/SIZE]
Проект Закону спрямований на закріплення на законодавчому рівні правових та організаційних засад щодо видачі дозволів на право придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання спеціально визначених видів зброї, засобів індивідуального захисту та активної оборони, вибухових матеріалів промислового призначення, а також на відкриття та функціонування об’єктів, де вони зберігаються чи використовуються.
Головне науково-експертне управління, проаналізувавши законопроект, звертає увагу на таке.
[SIZE=14pt]1.[/SIZE][SIZE=14pt] Додаткового аналізу та вивчення, на наш погляд, потребує питання щодо надання громадянам України, які досягли 25-річного віку, права на придбання пістолетів і револьверів (пристроїв) вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (травматична зброя) (див. частину четверту статті 7 законопроекту). [/SIZE]
[SIZE=14pt]Звертаємо увагу, що несмертельна дія травматичної зброї в ряді випадків умовна. Адже, наприклад, попадання гумової кулі у голову, трахею або постріл з близької відстані може призвести до інвалідності або смерті потерпілого.[/SIZE]
[SIZE=14pt]Схожість травматичної зброї з бойовою за зовнішніми ознаками, відносна доступність з точки зору її ціни, безконтрольність з точки зору наслідків використання (адже ідентифікація навіть зареєстрованої травматичної зброї у разі пострілу в деяких випадках неможлива, оскільки гумова куля повністю руйнується, а гільзи, після пострілу із револьвера, залишаються у пристрої), що значно збільшує ризик виникнення різних конфліктних ситуацій.[/SIZE]
[SIZE=14pt]Крім того, вважаємо за доцільне звернутись до досвіду інших держав, зокрема Російської Федерації, де травматична зброя набула широкого поширення. Так, за даними МВС Росії за останні 5 років у державі було скоєно
близько півтори тисячі злочинів з використанням травматичної зброї. Зареєстровано близько 1700 фактів незаконного застосування цієї зброї, у результаті якого більше 60 осіб загинуло, ще близько 600 отримали травми
[1][/SIZE].
[SIZE=14pt]З огляду на зазначене, вважаємо помилковим твердження в Пояснювальній записці, що проект Закону України не потребує проведення консультацій з громадськістю. [/SIZE]
[SIZE=14pt]Також є сумнівним твердження у Пояснювальній записці до законопроекту
щодо відсутності у проекті правил і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупціогенних правопорушень[/SIZE]. Адже, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 5 липня 2013 року № 1608/5 «антикорупційна експертиза чинних нормативно-правових актів здійснюється щодо законів України у сферах прав та свобод людини і громадянина; повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; надання адміністративних послуг на які поширюється розглядуваний законопроект». При цьому, слід зважити, що проект спрямований на збільшення продажу травматичної зброї
фактично монопольним виробником, а також збільшення бюджетних надходжень у наслідок реєстрації і перереєстрації цієї зброї кожні 3 роки.
[SIZE=14pt]Враховуючи це вважаємо, що антикорупційна експертиза положень законопроекту у даному випадку була б доцільною.[/SIZE]
[SIZE=14pt]Загалом, на наш погляд, супровідні документи до законопроекту повинні містити більш детальне обґрунтування необхідності його прийняття, соціально-економічні, правові та інші наслідки його практичного застосування, як того вимагає пункт 2 частини першої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. [/SIZE]
[SIZE=14pt]3.[/SIZE][SIZE=14pt] Надання права на виробництво травматичної зброї лише вітчизняними виробникам (див. частину другу статті 4, частину четверту статті 7 законопроекту), на нашу думку, не узгоджується з принципами господарювання і підприємницької діяльності та недопущення монополізму, визначеними у статтях 13, 42 Конституції України, статті 6 Господарського кодексу України та статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».[/SIZE]
[SIZE=14pt]4.[/SIZE][SIZE=14pt] Законопроект містить низку внутрішніх неточностей та суперечностей. У першу чергу, викликає сумнів доцільність довгої і незрозумілої пересічним громадянам назви законопроекту. До того ж, запропонована назва законопроекту обмежує предмет його правового регулювання, оскільки у ній йдеться лише про дозвільну діяльність у сфері поводження з певними видами зброї, бойовими припасами до неї, засобами індивідуального захисту та активної оборони, а також вибуховими матеріалами промислового призначення. Натомість, попередні варіанти законопроектів, що також були спрямовані на визначення правових і організаційних основ набуття фізичними і юридичними особами невійськової зброї, застосовували більш вдалі назви: «Про зброю»[/SIZE] [SIZE=14pt](див., законопроект реєстр. №[/SIZE] [SIZE=14pt]3069 від 22 липня 2008 року), «Про обіг зброї невійськового призначення» (див. законопроект реєстр. № 0885 від 12 грудня 2012 року), а також наводили класифікацію зброї, порядок її використання і відповідальність за неправомірне застосування такої зброї.[/SIZE]
[SIZE=14pt]Крім того, законопроект, що розглядається, оперує термінами, запозиченими із підзаконних актів і мало зрозумілими для широкого загалу населення. Наприклад, не всім буде зрозуміло, що під «об’єктом дозвільної системи» розуміється не будівля або споруда (див. Закон «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»), а зброя, на яку надається дозвіл. Також в деяких випадках йдеться про «дозвільну систему» (див. вищевказаний Закон і розглядуваний законопроект), а в деяких про «дозвільну діяльність» (див. Закон «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»).[/SIZE]
[SIZE=14pt]З огляду на зазначене, вважаємо за необхідне розширити предмет правового регулювання даного законопроекту (з відповідною зміною його назви), надати визначення терміну «зброя», навести класифікацію зброї
із визначенням її видів (військова, пневматична, холодна зброя, деактивована (охолощена) зброя тощо), а не просто перераховувати види, наприклад, холодної зброї, як це зроблено у статті 4 проекту.[/SIZE]
[SIZE=14pt]5.[/SIZE][SIZE=14pt] Також звертаємо увагу, що деякі види зброї у проекті взагалі не згадані, незважаючи на те, що їх використання може створювати небезпеку для життя людини. Зокрема, це стосується електрошокової зброї, використання якої за певних випадків, може привести до смерті людини. Так, у доповіді організації «Міжнародна амністія» вказується, що за період між 2001 та 2008 роками, лише у США безпосередньо у наслідок застосування електрошокерів загинуло на місці 334 людини і близько 50 померли пізніше від наслідків застосування цієї зброї[/SIZE]
[SIZE=14pt]Теж саме стосується сигнальної зброї (наприклад, освітлювальні ракети), яка за своїми вражаючими характеристиками в деяких випадках навіть перевищує вогнепальну зброю (нею легко можна підпалити автомобіль або завдати смертельних ушкоджень людині).[/SIZE]
[SIZE=14pt]6.[/SIZE][SIZE=14pt] Вважаємо недоцільним поширення цього законопроекту також і на відносини, що пов’язані з вибуховими матеріалами промислового призначення з огляду на наявність базового у цій сфері Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» (див. частину четверту статті 6 законопроекту).[/SIZE]
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу за умови обов’язкового врахування висловлених зауважень і пропозицій.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
