M
MI6
Привід
Інформація по питанням «цивільна АРка на війні». Готові відповіді. Тема постійно оновлюється і доповнюється. Перший варіант зібрав Юрій Мінкін.
1. Які переваги системи у порівнянні з «надійними АК»?
Зручніша, легша, точніша, не набагато менш надійна, легке встановлення оптики будь-якого типу (на АК це біда-бідичка). Середній стрілець починає влучати з АРки відчутно краще.
2. Що замінити відразу ж після придбання?
Тюнінг питання складне та інтимне. Варто розуміти що:
- додати тюнінгу – додати маси.
- є купа хороших штук, але ставити треба лише необхідні (ті, що реально підвищують ефективність стрільби).
- ставити треба з розумінням, а якщо його малувато – радитись з досвідченими користувачами і брати «фірму» - страйкбольний обвіс іноді не витримував навіть стрільбища, а тут війна.
Для зовсім стокової АРки я би порадив:
- якщо немає передньої\задньої антабки – встановити. Ну і ремінь, бо без ременя ніяк не можна.
- замінити руків’я з А2 на будь-яке з більшим кутом нахилу: «шип» на А2 далеко не усім зручний, а кут нахилу не оптимальний. Плюс порожнина для протяжки з’являється, що не зайве.
- Встановити щось, що дозволить не хапатися за метал цівки на морозі (покриття з пластику, переднє руків’я, упор)
- у разі встановлення оптики поставити або нову, збільшену рукоятку перезаряджання, або важіль для «двостороннього» оперування нею.
Заміна прикладу (ну, буває, деленчить, і що?), встановлення сошок (з упору стріляти краще, але упорів поза тиром мало, а тягати – увесь час!), встановлення покращених та збільшених органів управління - справа особиста. Я не розумію, навіщо тепер ставити на карабін ліхтарі або лазери, але ж ставлять… Ставлячи модний ДТК пам’ятай, що поряд з побратимом краще не навалювати, бо мало того, що звук різкий, та ще це добро добряче демаскує, хоч зменшує віддачу та підкидання. Чи воно того варте? А от що варто, так це полум’ягасник (див. п.5).
3. Чи можна використовувати «воєнні» патрони 5,56 НАТО в моїй «мисливській» АРці?
Юридично вся зброя у 5,56*45 маркована в Україні як «223 Remington» і тільки такі набої ви вправі використовувати у мирному житті. Технічно ж хоча 223 та 5,56 трошки різні набої, на ринку України зброї, не призначеної для використання 5,56 НАТО практично немає (виключення вкрай нечасті). Більше того, така зброя і у США зустрічається досить рідко (вузькопрофільна спортивна зброя), оскільки розповсюдження «армійського» сюрпласу там просто шалене, і робити зброю, яка його «не переварює» - шлях до банкрутства. Тож, якщо ствол має маркування «5,56» з додатковими даними (5,56 NATO, Wilde), то напевно Ваша зброя безпечно стрілятиме військовими набоями НАТО.
4. Що треба зробити, щоб стріляти з «мисливської» гвинтівки патроном 5,56 НАТО?
Як зазначалося, загалом нічого особливого. Втім, часто автоматика цивільних карабінів оптимізована для роботи з «цивільним» патроном з масою кулі 55 грейн (аналог М193), і на більш важких кулях (і високому тиску) набоїв 5,56 (SS109, М855) зброя починає «овергазити». Побачити це можна за вираженим викидом гільзи уперед «на 1-2 годину». Це не смертельно, але суттєво підвищує знос зброї та погіршує умови її контролю стрільцем, тому цей недолік варто прибрати. Способів два: регульований газблок (заміна деталі на нову) або важчий буфер (Н1, Н2, дуже нечасто – Н3 з трьома вольфрамовими грузиками) – просто «підкинути» при проведенні неповного розбирання замість штатного буфера. Газблок регулювати краще для зброї (більш тонке регулювання, зменшення тиску у газовій системі до оптимального), але трохи важче для стрільця без глибокого розуміння процесу і все ж потребує уваги та обслуговування. «Воєнний підхід» - важчий буфер, бо його вкинув і все, голова не болить, аби лиш підібрати правильний. Так, трошки більше буде «ковбасити» зброю, особливо на досиланні набою) але це не спорт. Деякі карабіни ВЖЕ мають важчий буфер і це перевага, бо не доведеться його шукати та платити за нього додаткові гроші.
5. Хочу глушника! Чи можна…?
Можна. Але це не прибере звук у значній мірі, бо 5,56 НАТО надзвуковий (дозвук у даному калібрі дорога дурня без мети та сенсу!) і додать забуруднення та, можливо, овергазу. Простіше кажучи, чистити доведеться раніше, частіше, старанніше, можуть бути проблеми з надійністю роботи та треба слідкувати за кріпленням глушника. Плюс точка влучання з глушником майже завжди зміщується, тому «скрутив-накрутив» тут реально не працює: як пристріляли, так і використовуйте.
Що особливо критично для військові зброї, глушник збільшує довжину та масу, тож у авто, бронетехніці, окопі – дуже заважає. Тобто ще раз спитайте себе, задлянафіга вам та вудка? Прибрати спалах та частину звуку (розсіяти звук) допоможе набагато більш компактний девайс у вигляді полум’ягасника з воронкою (він же «болгарин»).
6. Довга чи коротка?
Наразі основна довжина ствола для АРок це 16 дюймів: дещо середнє мж М16 (20’’) та М4 (14’’). Зустрічаються варіанти зі стволами 14, 12,5, 10,5 дюймів, але приклади заштифтовані з метою утримання загальної довжини 800мм, як того вимагає Інструкція. Стріляти з зафіксованого у висунутому положенні прикладу на 10,5’’ апараті я ХЗ, як, але щось я не чув про роботу дозвільників «на нулі»…Але вдома і на шляху додому все ж приведіть зброю до стану, який вимагається для неї початково.
Так, на короткому стволі швидкість і енергія кулі суттєво (до чверті у порівнянні з стволом 20’’) менші, тож коротка зброя не дуже придатна для стрільби далі 200-300 метрів. Особливо критичне це для бронепробиття, бо втрата енергії кулі призводить до його зниження. Але якщо ваша АРка більше про самозахист або про ведення дій у тісних умовах та на близьких відстанях, краще мати коротку зброю. Для решти ж підійдуть стандартні 14-16’’, що робить ваш карабін «майже як М4». «Екстремально короткі» карабіни більше підходять для ролі «самозахист в разі чого», чекати від них див та ставити на них загонники сенсу нуль.
Найбільш збалансована за сумою якостей це версія з 14-12,5’’ стволом. 15’-16’’ теж непогано, а от вище та нижче цього сегменту вже вузькоспеціальні речі.
7. А чергами – можна?
Моє улюблене… Можна. З М4, С7 або іншого військового варіанту.
Для того, щоб АРка штатно стріляла чергами, потрібно замінити увесь УСМ (крім пружин!), просвердлити дірку у ловері та пройтися там само фрезою. Це ще якщо «керріер не різаний». Тобто – незворотні зміни у конструкцію, а гвинтівка, нагадаю, у «цивільному» статусі і кожні три роки їздить на оглядини до НДЕКЦ. Так, є технічні можливості «зворотньо поламати» роз’єднувач так, щоб поки деталька стоїть в УСМ, гвинтівка відчувала себе кулеметом. Але надійність так собі буде, темп до 900 пострілів на хвилину, і не буде режиму «одиночні» - у нас же УСМ «поламаний» зайвою деталькою… Тож про повноцінну стрільбу немає жодної мови, але грітися та висирати боєкомплект гвинтівка буде дуже і дуже бадьоро.
Резюмую: така іграшка має обмежене застосування і явно не для війни. Плюс такі переробки однозначно кримінально карані. Так, на фронт ніхто поліцію не викличе, аж майте на увазі!
P.S. ФЛАРМ Ф4 вже готовий і нічого свердлити не треба!
8. Яку оптику ставити?
Знову ж, залежить від задач.
- Стріляти недалеко (150-200 м), але швидко (а тільки так у реалі), з зором все нормально – коліматор. З певними приколами можно попадати метрів до трьохсот, але то радше «в той бік».
- Стріляти ХЗ як, може і 200м+, або зір поганий, астигматизм. Призма 2-4х або загонник 1х-6х, перемінна кратність.
- Стріляти переважно далеко та точно. Або той самий загонник (краще не нижче 6х) чи приціл фіксованої кратності 6-9х. Останнє рішення для АРки, що гратиме роль «ерзац-снайперки», тобто DMR Rifle у термінології партнерів.
Дешева рибка – погана юшка! Навіть якщо оптика витримає віддачу 223, що, в принципі, не проблема, вона може не витримати жорсткої армійської експлуатації, яка «сейфовій» гвинтівці навіть не снилася. Не беріть гімно, бо скоро знову купувати, а як схибить чи підведе в бою – ще гірше.
9. Відкриті прицільні – чи треба?
Вкрай бажано: хоча б навалювати у той бік можна буде, якщо розвалиться дешевий коліматор. Хоча наявність мушки та цілика не замінить тренувань з ними, просто «аби було» (часто навіть не пристріляне) - ні про що. Так само «ні про що», якщо користуватися такими прицільними неможливо без зняття оптики, а оптику х.. знімеш.
10. Скільки треба магазинів?
Мінімум 6, максимуму немає, але розумний максимум 10-12. 4 – критично недостатньо, навіть для гіпотетичного самозахисту для водія авто. Я не поділяю загального пієтету перед Магпулом, на ринку вистачає прийнятніших за ціною та не менш надійних магазинів. Тож варто перевірити, чи працює належно, і якщо так – брати весь «парк» від одного виробника. «Зоопарк» з магазинів теж прийнятний, але тоді обслуговувати і ремонтувати їх не так зручно. Єдине, що б не радив – старі алюмінієві магазини зі схильним до перекосу подавачем, але їх у нас на ринку дуже і дуже мало.
11. Які правила догляду за зброєю у полі?
Докладно писав Тарас Олійник, почитайте його статті. Якщо коротко, то тримати «шторку» вікна для викидання гільз завжди закритою (її не дебіл придумав!), руків’я перезаряджання на замку, мати ковпачок на ДТК (щоб гімно в ствол не падало - хоч напальчник), магазини зберігати так, щоб не набирати бруду на патрони (або вчасно цей бруд прибирати, не лінуючись переспоряджати брудні магазини з чисткою по мірі потреби.
12. Чим чистити?
Придбати нормальний компактний набір для чищення з збірним шомполом та відповідними насадками. У порожнині руків’я або під рукою мати протяжку – це не заміна шомпола, радше допомога для нього, бо не завжди вдається почистити нормально. Так само маленька баночка з мастилом має бути завжди напоготові. «Суха» АРка клинитиме, тому карти змащення вивчити та виконувати.
У НАТО мажуть М-ки СLP, у нас його роблять вже дві фірми – купуйте і не вигадуйте проблем. На крайній випадок автомобільна олива (не відпрацьована!). Для чистки підійде і «совкове» мастило, головне гімно прибрати. А от змащувати краще чимось нормальним.
Цивільна АРка на війні. Тюнінг AR15 для війни.
1. Які переваги системи у порівнянні з «надійними АК»?
Зручніша, легша, точніша, не набагато менш надійна, легке встановлення оптики будь-якого типу (на АК це біда-бідичка). Середній стрілець починає влучати з АРки відчутно краще.
2. Що замінити відразу ж після придбання?
Тюнінг питання складне та інтимне. Варто розуміти що:
- додати тюнінгу – додати маси.
- є купа хороших штук, але ставити треба лише необхідні (ті, що реально підвищують ефективність стрільби).
- ставити треба з розумінням, а якщо його малувато – радитись з досвідченими користувачами і брати «фірму» - страйкбольний обвіс іноді не витримував навіть стрільбища, а тут війна.
Для зовсім стокової АРки я би порадив:
- якщо немає передньої\задньої антабки – встановити. Ну і ремінь, бо без ременя ніяк не можна.
- замінити руків’я з А2 на будь-яке з більшим кутом нахилу: «шип» на А2 далеко не усім зручний, а кут нахилу не оптимальний. Плюс порожнина для протяжки з’являється, що не зайве.
- Встановити щось, що дозволить не хапатися за метал цівки на морозі (покриття з пластику, переднє руків’я, упор)
- у разі встановлення оптики поставити або нову, збільшену рукоятку перезаряджання, або важіль для «двостороннього» оперування нею.
Заміна прикладу (ну, буває, деленчить, і що?), встановлення сошок (з упору стріляти краще, але упорів поза тиром мало, а тягати – увесь час!), встановлення покращених та збільшених органів управління - справа особиста. Я не розумію, навіщо тепер ставити на карабін ліхтарі або лазери, але ж ставлять… Ставлячи модний ДТК пам’ятай, що поряд з побратимом краще не навалювати, бо мало того, що звук різкий, та ще це добро добряче демаскує, хоч зменшує віддачу та підкидання. Чи воно того варте? А от що варто, так це полум’ягасник (див. п.5).
3. Чи можна використовувати «воєнні» патрони 5,56 НАТО в моїй «мисливській» АРці?
Юридично вся зброя у 5,56*45 маркована в Україні як «223 Remington» і тільки такі набої ви вправі використовувати у мирному житті. Технічно ж хоча 223 та 5,56 трошки різні набої, на ринку України зброї, не призначеної для використання 5,56 НАТО практично немає (виключення вкрай нечасті). Більше того, така зброя і у США зустрічається досить рідко (вузькопрофільна спортивна зброя), оскільки розповсюдження «армійського» сюрпласу там просто шалене, і робити зброю, яка його «не переварює» - шлях до банкрутства. Тож, якщо ствол має маркування «5,56» з додатковими даними (5,56 NATO, Wilde), то напевно Ваша зброя безпечно стрілятиме військовими набоями НАТО.
4. Що треба зробити, щоб стріляти з «мисливської» гвинтівки патроном 5,56 НАТО?
Як зазначалося, загалом нічого особливого. Втім, часто автоматика цивільних карабінів оптимізована для роботи з «цивільним» патроном з масою кулі 55 грейн (аналог М193), і на більш важких кулях (і високому тиску) набоїв 5,56 (SS109, М855) зброя починає «овергазити». Побачити це можна за вираженим викидом гільзи уперед «на 1-2 годину». Це не смертельно, але суттєво підвищує знос зброї та погіршує умови її контролю стрільцем, тому цей недолік варто прибрати. Способів два: регульований газблок (заміна деталі на нову) або важчий буфер (Н1, Н2, дуже нечасто – Н3 з трьома вольфрамовими грузиками) – просто «підкинути» при проведенні неповного розбирання замість штатного буфера. Газблок регулювати краще для зброї (більш тонке регулювання, зменшення тиску у газовій системі до оптимального), але трохи важче для стрільця без глибокого розуміння процесу і все ж потребує уваги та обслуговування. «Воєнний підхід» - важчий буфер, бо його вкинув і все, голова не болить, аби лиш підібрати правильний. Так, трошки більше буде «ковбасити» зброю, особливо на досиланні набою) але це не спорт. Деякі карабіни ВЖЕ мають важчий буфер і це перевага, бо не доведеться його шукати та платити за нього додаткові гроші.
5. Хочу глушника! Чи можна…?
Можна. Але це не прибере звук у значній мірі, бо 5,56 НАТО надзвуковий (дозвук у даному калібрі дорога дурня без мети та сенсу!) і додать забуруднення та, можливо, овергазу. Простіше кажучи, чистити доведеться раніше, частіше, старанніше, можуть бути проблеми з надійністю роботи та треба слідкувати за кріпленням глушника. Плюс точка влучання з глушником майже завжди зміщується, тому «скрутив-накрутив» тут реально не працює: як пристріляли, так і використовуйте.
Що особливо критично для військові зброї, глушник збільшує довжину та масу, тож у авто, бронетехніці, окопі – дуже заважає. Тобто ще раз спитайте себе, задлянафіга вам та вудка? Прибрати спалах та частину звуку (розсіяти звук) допоможе набагато більш компактний девайс у вигляді полум’ягасника з воронкою (він же «болгарин»).
6. Довга чи коротка?
Наразі основна довжина ствола для АРок це 16 дюймів: дещо середнє мж М16 (20’’) та М4 (14’’). Зустрічаються варіанти зі стволами 14, 12,5, 10,5 дюймів, але приклади заштифтовані з метою утримання загальної довжини 800мм, як того вимагає Інструкція. Стріляти з зафіксованого у висунутому положенні прикладу на 10,5’’ апараті я ХЗ, як, але щось я не чув про роботу дозвільників «на нулі»…Але вдома і на шляху додому все ж приведіть зброю до стану, який вимагається для неї початково.
Так, на короткому стволі швидкість і енергія кулі суттєво (до чверті у порівнянні з стволом 20’’) менші, тож коротка зброя не дуже придатна для стрільби далі 200-300 метрів. Особливо критичне це для бронепробиття, бо втрата енергії кулі призводить до його зниження. Але якщо ваша АРка більше про самозахист або про ведення дій у тісних умовах та на близьких відстанях, краще мати коротку зброю. Для решти ж підійдуть стандартні 14-16’’, що робить ваш карабін «майже як М4». «Екстремально короткі» карабіни більше підходять для ролі «самозахист в разі чого», чекати від них див та ставити на них загонники сенсу нуль.
Найбільш збалансована за сумою якостей це версія з 14-12,5’’ стволом. 15’-16’’ теж непогано, а от вище та нижче цього сегменту вже вузькоспеціальні речі.
7. А чергами – можна?
Моє улюблене… Можна. З М4, С7 або іншого військового варіанту.
Для того, щоб АРка штатно стріляла чергами, потрібно замінити увесь УСМ (крім пружин!), просвердлити дірку у ловері та пройтися там само фрезою. Це ще якщо «керріер не різаний». Тобто – незворотні зміни у конструкцію, а гвинтівка, нагадаю, у «цивільному» статусі і кожні три роки їздить на оглядини до НДЕКЦ. Так, є технічні можливості «зворотньо поламати» роз’єднувач так, щоб поки деталька стоїть в УСМ, гвинтівка відчувала себе кулеметом. Але надійність так собі буде, темп до 900 пострілів на хвилину, і не буде режиму «одиночні» - у нас же УСМ «поламаний» зайвою деталькою… Тож про повноцінну стрільбу немає жодної мови, але грітися та висирати боєкомплект гвинтівка буде дуже і дуже бадьоро.
Резюмую: така іграшка має обмежене застосування і явно не для війни. Плюс такі переробки однозначно кримінально карані. Так, на фронт ніхто поліцію не викличе, аж майте на увазі!
P.S. ФЛАРМ Ф4 вже готовий і нічого свердлити не треба!
8. Яку оптику ставити?
Знову ж, залежить від задач.
- Стріляти недалеко (150-200 м), але швидко (а тільки так у реалі), з зором все нормально – коліматор. З певними приколами можно попадати метрів до трьохсот, але то радше «в той бік».
- Стріляти ХЗ як, може і 200м+, або зір поганий, астигматизм. Призма 2-4х або загонник 1х-6х, перемінна кратність.
- Стріляти переважно далеко та точно. Або той самий загонник (краще не нижче 6х) чи приціл фіксованої кратності 6-9х. Останнє рішення для АРки, що гратиме роль «ерзац-снайперки», тобто DMR Rifle у термінології партнерів.
Дешева рибка – погана юшка! Навіть якщо оптика витримає віддачу 223, що, в принципі, не проблема, вона може не витримати жорсткої армійської експлуатації, яка «сейфовій» гвинтівці навіть не снилася. Не беріть гімно, бо скоро знову купувати, а як схибить чи підведе в бою – ще гірше.
9. Відкриті прицільні – чи треба?
Вкрай бажано: хоча б навалювати у той бік можна буде, якщо розвалиться дешевий коліматор. Хоча наявність мушки та цілика не замінить тренувань з ними, просто «аби було» (часто навіть не пристріляне) - ні про що. Так само «ні про що», якщо користуватися такими прицільними неможливо без зняття оптики, а оптику х.. знімеш.
10. Скільки треба магазинів?
Мінімум 6, максимуму немає, але розумний максимум 10-12. 4 – критично недостатньо, навіть для гіпотетичного самозахисту для водія авто. Я не поділяю загального пієтету перед Магпулом, на ринку вистачає прийнятніших за ціною та не менш надійних магазинів. Тож варто перевірити, чи працює належно, і якщо так – брати весь «парк» від одного виробника. «Зоопарк» з магазинів теж прийнятний, але тоді обслуговувати і ремонтувати їх не так зручно. Єдине, що б не радив – старі алюмінієві магазини зі схильним до перекосу подавачем, але їх у нас на ринку дуже і дуже мало.
11. Які правила догляду за зброєю у полі?
Докладно писав Тарас Олійник, почитайте його статті. Якщо коротко, то тримати «шторку» вікна для викидання гільз завжди закритою (її не дебіл придумав!), руків’я перезаряджання на замку, мати ковпачок на ДТК (щоб гімно в ствол не падало - хоч напальчник), магазини зберігати так, щоб не набирати бруду на патрони (або вчасно цей бруд прибирати, не лінуючись переспоряджати брудні магазини з чисткою по мірі потреби.
12. Чим чистити?
Придбати нормальний компактний набір для чищення з збірним шомполом та відповідними насадками. У порожнині руків’я або під рукою мати протяжку – це не заміна шомпола, радше допомога для нього, бо не завжди вдається почистити нормально. Так само маленька баночка з мастилом має бути завжди напоготові. «Суха» АРка клинитиме, тому карти змащення вивчити та виконувати.
У НАТО мажуть М-ки СLP, у нас його роблять вже дві фірми – купуйте і не вигадуйте проблем. На крайній випадок автомобільна олива (не відпрацьована!). Для чистки підійде і «совкове» мастило, головне гімно прибрати. А от змащувати краще чимось нормальним.
