Valde Khan
Броньований Розум
Ухилянтам (загальний термін для людей що “забули” про війну) жити доволі просто - їм треба сконцентрувати свої сили на втечі від жорстокої реальності і більш ні на що не зважати. Нормальним людям набагато складніше.
Війна, фронт та історії вояків в багатьох людях (дуже хороших людях) породжують відчуття провини. Провини за гарячий душ зранку, чисту постіль, каву без присмаку попелу або за думки “не про війну”. Наприклад про те, щоб купити відео-курс малювання фарбами. Бо де малювання, а де Кліщіївка? І це стратегічно неправильно.
Україні загалом і ЗСУ зокрема, в тилу потрібні громадяни, що можуть тягнути системні процеси, приходити на поміч армії, коли це необхідно і т.д. Для цього потрібні душевні сили, ресурс як зараз кажуть. Цей психологічний ресурс відноситься до стратегічних ресурсів України і тому, відповідаючи на твоє питання, - чи маєш ти право займатися малюванням під час контрнаступу, - я б сказав що ти маєш це зробити в обов’язковому порядку.
Все, що зараз приносить вам радість, дає свіжі сили чи допомагає відпочити, нарешті, дочекалося свого часу! Зараз найліпший момент для того щоб почати малювати, вивчати гру на гітарі, піти в спортзал щоб схуднути (чи навпаки набрати м’яса), почати вивчати мову (бо ж раніше все ніяк руки не доходили до тієї англійської, тайської чи латини), відкрити ютуб канал чи почати викладати фото в інстаграм.
Війна (хронічний стрес загалом) виснажує ресурси нервової системи (банально ГАМК) роблячи людей повільними в рішеннях, неточними в аналізі чи підрахунках та погіршує пам’ять (є до речі непогана книга про це), а такий плин справ нас категорично не влаштовує, адже ми всі на війні із Абсолютним Злом. Тож щоб не приносило вам радість - робіть це. Вважайте за свій обов’язок зберегти якомога більше душевних сил, бо вони ще знадобляться. Це по перше.
По друге. Легко опановувати гітару чи джиу джитсу йдучи на тренування у погожий день, коли всі справи пороблені. Інша справа бігти через зливу вириваючи у скаженого ритму життя ту годинку на себе. Якщо ви зможете в такі важкі часи як зараз скинути 15 кг чи здати іспит із розмовної іспанської, то ціна такої особистої перемоги буди на порядок вища. Тож пишатися собою ви зможете вдвічі більш заслужено ))) Коли війна закінчиться крепкі сідниці як і іспанська вам стануть у нагоді, а той особистий досвід, що ви отримаєте на шляху до них змінить вас на краще. Через багато років ви згадаєте важкий і темний 2023 рік, те, як почали ту важливу для вас справу і шлях котрий прошли у ній.
Ваше самопіклування та пошук особистого щастя ніяк не відміняє і не применшує ваш вклад у майбутню перемогу і не обесцінює жертву тих, хто зараз не може дозволити собі такої розкоші як малювання фарбами, тож малюйте якнайбільше.
Війна, фронт та історії вояків в багатьох людях (дуже хороших людях) породжують відчуття провини. Провини за гарячий душ зранку, чисту постіль, каву без присмаку попелу або за думки “не про війну”. Наприклад про те, щоб купити відео-курс малювання фарбами. Бо де малювання, а де Кліщіївка? І це стратегічно неправильно.
Україні загалом і ЗСУ зокрема, в тилу потрібні громадяни, що можуть тягнути системні процеси, приходити на поміч армії, коли це необхідно і т.д. Для цього потрібні душевні сили, ресурс як зараз кажуть. Цей психологічний ресурс відноситься до стратегічних ресурсів України і тому, відповідаючи на твоє питання, - чи маєш ти право займатися малюванням під час контрнаступу, - я б сказав що ти маєш це зробити в обов’язковому порядку.
Все, що зараз приносить вам радість, дає свіжі сили чи допомагає відпочити, нарешті, дочекалося свого часу! Зараз найліпший момент для того щоб почати малювати, вивчати гру на гітарі, піти в спортзал щоб схуднути (чи навпаки набрати м’яса), почати вивчати мову (бо ж раніше все ніяк руки не доходили до тієї англійської, тайської чи латини), відкрити ютуб канал чи почати викладати фото в інстаграм.
Війна (хронічний стрес загалом) виснажує ресурси нервової системи (банально ГАМК) роблячи людей повільними в рішеннях, неточними в аналізі чи підрахунках та погіршує пам’ять (є до речі непогана книга про це), а такий плин справ нас категорично не влаштовує, адже ми всі на війні із Абсолютним Злом. Тож щоб не приносило вам радість - робіть це. Вважайте за свій обов’язок зберегти якомога більше душевних сил, бо вони ще знадобляться. Це по перше.
По друге. Легко опановувати гітару чи джиу джитсу йдучи на тренування у погожий день, коли всі справи пороблені. Інша справа бігти через зливу вириваючи у скаженого ритму життя ту годинку на себе. Якщо ви зможете в такі важкі часи як зараз скинути 15 кг чи здати іспит із розмовної іспанської, то ціна такої особистої перемоги буди на порядок вища. Тож пишатися собою ви зможете вдвічі більш заслужено ))) Коли війна закінчиться крепкі сідниці як і іспанська вам стануть у нагоді, а той особистий досвід, що ви отримаєте на шляху до них змінить вас на краще. Через багато років ви згадаєте важкий і темний 2023 рік, те, як почали ту важливу для вас справу і шлях котрий прошли у ній.
Ваше самопіклування та пошук особистого щастя ніяк не відміняє і не применшує ваш вклад у майбутню перемогу і не обесцінює жертву тих, хто зараз не може дозволити собі такої розкоші як малювання фарбами, тож малюйте якнайбільше.