Вибірка законів України

M

mail2ocean

Стрілець початківець
Любі друзі, спробував (в першу чергу для себе) зробити вибірку Законів України, що може стати в нагоді власникам травматичної зброї…—————————————————————————————–КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИСтаття 36. Необхідна оборона 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. 3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. 4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. 5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає. Стаття 37. Уявна оборона 1. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. 2. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. 3. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. 4. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільно небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність. Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин 1. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. 2. Перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. Стаття 39. Крайня необхідність 1. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. 2. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. 3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.{Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008} Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.{Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 } Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки 1. Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. 2. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин. Стаття 115. Умисне вбивство1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. 2. Умисне вбивство:• двох або більше осіб; • малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності; • заручника; • вчинене з особливою жорстокістю; • вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; • з корисливих мотивів; • з хуліганських мотивів; • особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку; • з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; • поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом; • вчинене на замовлення; • вчинене за попередньою змовою групою осіб; • вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116 – 118 цього Кодексу,карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті. Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. Стаття 119. Вбивство через необережність 1. Вбивство, вчинене через необережність, карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження 1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, – карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. 2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого, – карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження 1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій, – караються позбавленням волі від трьох до п'яти років. Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, – карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, – карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження 1. Умисне легке тілесне ушкодження – карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. 2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, – карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Стаття 126. Побої і мордування 1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. 2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років. Стаття 129. Погроза вбивством 1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, – карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Стаття 135. Залишення в небезпеці 1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані 1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. 2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам – караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами 1. Носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. 2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 3. Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.{ Стаття 263 із змінами, внесеними згідно із Законом N 270-VI ( 270-17 ) від 15.04.2008 } Стаття 296. Хуліганство1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом,- карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, – караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві 1. Опір представникові влади під час виконання ним службових обов'язків – карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. 2. Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання цими особами покладених на них обов'язків щодо охорони громадського порядку – карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з примушенням цих осіб шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій, – караються обмеженням волі на трок до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення 1. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а так само з радіоактивними матеріалами, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження або створило небезпеку для довкілля, – карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілого, – карається позбавленням волі а строк від двох до десяти років. 3. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років.{Стаття 414 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1071-V ( 1071-16 ) від 24.05.2007}КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документівЗа наявності підстав, передбачених частиною першою статті 177 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться в порядку, передбаченому статтями 177 і 178 цього Кодексу.Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;2) при затриманні підозрюваного;3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.( Стаття 184 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 – набуває чинності з 29.06.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 3111-III ( 3111-14 ) від 07.03.2002 )КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ.Стаття 173. Дрібне хуліганство Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, – тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.{ Стаття 173 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 } Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.{Стаття 174 в редакції Закону N 148/96-ВР від 25.04.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97} Пояснення: Стрільбища, стрілецькі тири та мисливські стенди можуть бути відкриті тільки при дотриманні вимог, які ставляться до них органами внутрішніх справ, та умов, які гарантують безпеку оточуючих. Забороняється обладнання відкритих тирів, призначених для стрільби із малокаліберної зброї, на відстані, ближчій, ніж 2 км від населених пунктів і природних заповідних об’єктів, а тирів для стрільби із крупнокаліберної зброї – 6 км. Напіввідкриті тири забороняється розташовувати ближче, ніж за 300 м від жилих і господарських будівель.Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку – тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.{Стаття 185 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11 від 03.08.88, N 647-12 від 18.01.91, Законами N 388/96-ВР від 02.10.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 }Стаття 195-3, Порушення правил застосування спеціальних засобів самооборониЗастосування спеціальних засобів самооборони з порушенням установлених правил – тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.[У частину першу статті 195і внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-В? від 07.02.97р.]Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.[У частину другу статті 195і внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.][Кодекс доповнено статтею 195і згідно із Законом України № 3806-ХІІ від 24.12.93 р] [У статтю 195і внесено зміни згідно із Законом України № 148/96-ВР від 25.04.96 р.]Об'єктом цього правопорушення є громадський порядок та громадська безпека.Суворе дотримання правил застосування спеціальних засобів самозахисту за будь-яких обставин – є основою правомірного застосування засобів самозахисту.До спеціальних засобів самооборони належать: упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики) та газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.Порядок застосування спеціальних засобів самооборони визначається Положенням про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування, спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 706 від 07.09.1993 р. Спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, застосовуються громадянами: для захисту від злочинних посягань на своє життя і здоров'я, житло та майно чи життя і здоров'я, житло та майно інших громадян; для захисту від нападу на приміщення організації, установи та суб'єкта підприємницької діяльності, де вони працюють; для затримання особи, яка скоїла злочин і намагається втекти або вчинити опір, з наступною передачею її працівникам органів внутрішніх справ. Перед застосуванням спеціальних засобів самооборони громадянин якщо є можливість, зобов'язаний попередити нападника про свій намір їх застосувати. Якщо внаслідок застосування спеціальних засобів самооборони нападникові заподіяно тілесне ушкодження або він помер, громадянин, що застосував такі засоби, зобов'язаний негайно викликати швидку медичну допомогу, вжити заходів щодо забезпечення охорони місця події та сповістити про це органи внутрішніх справ і прокуратури. Забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони у разі значного скупчення людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи. Категорично забороняється застосовувати спеціальні засоби самооборони до працівників правоохоронних та природоохоронних органів під час виконання ними своїх службових обов'язків.З А К О Н У К Р А Ї Н ИПро участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 393-IV ( 393-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 13, ст.90 N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 – набуває чинності 01.08.2003 року )Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, які мають дозвіл органу внутрішніх справ на придбання, зберігання і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, мають право під час виконання своїх обов’язків спільно з працівниками органів внутрішніх справ або прикордонниками застосовувати власні або видані цими об’єднаннями спеціальні засоби:1) для самозахисту і захисту громадян від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;2) для припинення групових порушень громадського порядку та державного кордону;3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення державних і громадських організацій, підприємств, установ, транспортні засоби, а також громадян та їх особисту власність;4) для затримання і доставлення до органу внутрішніх справ, підрозділу Державної прикордонної служби України, громадського пункту охорони порядку осіб, які вчинили адміністративні правопорушення чи злочини, продовжують заподіювати шкоду оточуючим громадянам або чинять опір;5) для припинення в разі потреби опору працівникам міліції та військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, іншим особам, які виконують службові або громадські обов’язки з охорони громадського порядку і державного кордону та боротьби із злочинністю. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО КОРУПЦІЮ.Стаття 5. Спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямовані на попередження корупціїг) відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО МІЛІЦІЮ.Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.Стаття 11. Права міліції Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: 1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу; 2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; 3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку; 4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки; 5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях: • осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, – на строки і в порядку, передбачені законом; • осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, – на строк, встановлений органом попереднього розслідування, прокурором, судом, але не більше десяти діб; • осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, – на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення – до трьох діб з повідомленням про це письмово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання; • неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, – на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники, але не більш як на 8 годин; • осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, – до розгляду справи народним суддею; • осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, – до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких – до їх витвереження; • осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, – на строк до 30 діб з санкції прокурора; • осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про направлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, – на строк до 3 діб; • військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, – до передачі їх військовим патрулям, представникам військової комендатури, військових частин або військових комісаріатів; • осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, – до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години; 6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю; 7) складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення;
icon_cool.gif
у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів; 9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; 10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів; 11) проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочину або за бродяжництво, взяті під варту, звинувачуються у вчиненні злочину, а також осіб, підданих адміністративному арешту; 12) проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень; 13) вести профілактичний облік правопорушників, криміналістичний та оперативний облік в обсязі, структурі й порядку, що визначаються завданнями, покладеними на міліцію цим Законом; 14) проводити огляд поклажі, багажу та огляд пасажирів цивільних повітряних, морських і річкових суден, засобів залізничного та автомобільного транспорту згідно з чинним законодавством; 15) входити безперешкодно у будь-який час доби: а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; б) на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; в) до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень. У разі опору, вчинення протидії працівник міліції може вжити заходів до їх подолання, передбачених цим Законом; 16) перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і
 
є та не зовсім те...особисто мені складно читати та пробувати запам"ятати всі статті КК, КПК, КОАП, Закони - а так простіше - необхідні статті приведені без потреби перечитувати всі кодекси. крім того тут приведені деякі Закони та статті КПК, яких небуло в вказаній темі... :cool:сподіваюсь, не завадить :) більше інформації - так можна роздрукувати та вивчати :)
 
Да, конспект неплохой, спасибо. Этакая квинтэссенция законодательной базы самооборонщика. Как в своё время - "Это должен знать каждый!"(с).
 
Документ немаленький, но многие найдут для себя полезные моменты.Наказ_622-1_Зброя МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Н А К А З N 622 від 21.08.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 7 жовтня 1998 р. за N 637/3077 Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (Частина 1) ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) Відповідно до Закону України "Про міліцію",постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576"Про затвердження Положення про дозвільну систему",Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженогоРозпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р.N 157/92-рп, Розпорядження Президента України від 30 березня1995 р. N 61/95-рп "Про запобіжні заходи щодо користуваннямисливською і службово-штатною зброєю та газовими пістолетами іревольверами", Постанови Верховної Ради України від 17 червня1992 р. "Про право власності на окремі види майна" іздоповненнями до неї від 22 квітня 1993 р. та 24 січня1995 р. , а також у зв'язку з прийняттям іншихнормативних актів по лінії служби дозвільної системиН А К А З У Ю: 1. Затвердити Інструкцію про порядок виготовлення, придбання,зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної,пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї тавибухових матеріалів (додається). 2. Встановити відповідальність галузевих служб Апаратуміністерства: 2.1. ГУАСМ, УВСТ, Відділу спецміліції МВС України за: забезпечення контролю за дотриманням порядку на об'єктахдозвільної системи із вогнепальною, пневматичною і холодноюзброєю, а також боєприпасами до зброї та вибуховими матеріалами;здійснення заходів щодо їх забезпечення надійними засобамиохоронно-пожежної сигналізації; посилення контролю за додержаннямпорядку виготовлення, придбання, обліку, зберігання, охорони тавикористання предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільнасистема; дотримання правил вилучення, приймання, обліку і зберіганнявилученої, добровільно зданої та знайденої зброї, а також їїпередачу до чергових частин органів внутрішніх справ; створення тарегулярне поповнення в кожній черговій частині картотек власниківвогнепальної, пневматичної і холодної зброї; забезпеченнясистематичного професійного навчання працівників дозвільноїсистеми; координацію діяльності галузевих служб міністерства націй ділянці роботи. 2.2. ГУКР, ГУДСБЕЗ, ГУБОЗ, ГУКП МВС України за: організацію постійної взаємодії оперативних служб у роботі зоперативного пошуку зброї, боєприпасів і вибухових матеріалів, щонезаконно зберігаються, використовуються та раніше викрадені;спрямування діяльності негласних працівників, у тому числі вмісцях позбавлення волі, спецустановах міліції, на виявлення осіб,які мають намір незаконно придбати зброю, проведення щодо нихкваліфікованих оперативно-розшукових заходів. 2.3. ГСУ, Управління дізнання МВС України за: своєчасне і якісне розслідування кримінальних справ,пов'язаних з крадіжками зброї, боєприпасів та вибуховихматеріалів, в також незаконним їх володінням, зберіганням іносінням; недопущення випадків необгрунтованого припинення такихсправ і звільнення підозрюваних осіб від кримінальноївідповідальності. 2.4. ЕКУ, ГУАСМ, УВСТ, Відділу спецміліції МВС України за: взяття на облік експериментально відстріляних куль та гільзвилученої, добровільно зданої та знайденої зброї, відомчої іслужбово-штатної зброї, що зберігається та використовується наоб'єктах дозвільної системи, а також нарізної зброї, що перебуваєу власності громадян; створення державної кулегільзотеки;зберігання відстріляних гільз та куль. 2.5. ГУВ та МТЗ МВС України за: виконання роботи щодо обліку, зберігання, знищення чиреалізації вилученої, добровільно зданої та знайденої зброї;проведення інвентаризації такої зброї на складах управлінь,відділів матеріально-технічного забезпечення ГУМВС України вКриму, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях,м.Севастополі, УМВСТ та у відділі спецміліції. 2.6. Головного штабу МВС України за: забезпечення приймання, зберігання та охорони черговимичастинами, міськрайлінорганами внутрішніх справ вилученої,добровільно зданої та знайденої зброї у відповідності з вимогамипунктів 4.8.6.7 – 4.8.6.8.5 Інструкції, затвердженої наказом МВСУкраїни N 485-92 року; ведення в кожній черговій частині картотеквласників вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, з метоюсвоєчасної перевірки громадян, затриманих за різні правопорушеннята орієнтування чергових нарядів міліції при виїзді їх на побутовіконфлікти та за заявами про злочини. 2.7. УМВС України на транспорті за: проведення спільно з адміністраціями залізниць і портівобстежень об'єктів дозвільної системи зі зброєю, боєприпасами тавибуховими матеріалами, постійних перевірок громадян, які мають доних доступ; забезпечення активної роботи служби догляду щодовилучення вогнепальної зброї та боєприпасів, що незаконноперевозяться. 2.8. УДАІ МВС України за: організацію контролю за перевезенням вогнепальної зброї,вибухових матеріалів та інших небезпечних вантажів; проведеннятехогляду автотранспортних засобів, що використовуються для їхперевезення, погодження видачі дозволів на перевезення цихвантажів та здійснення заходів щодо заборони використання для цихпотреб несправних та непристосованих автомобілів. 2.9. ГУДСО МВС України за: забезпечення засобами охоронної сигналізації об'єктівдозвільної системи, укомплектування підрозділів воєнізованоїохорони особовим складом, спроможним за своїми діловими якостямита станом здоров'я забезпечити надійну охорону цих об'єктів. 2.10. ГУДПО МВС України за: здійснення контролю за протипожежним станом на об'єктахдозвільної системи, працездатністю пожежної сигналізації тапервинних засобів пожежогасіння. 3. Начальникам ГУМВС України в Криму, м.Києві, Київськійобласті, УМВС України в областях, м.Севастополі, на транспорті,відділу спецміліції МВС України: 3.1. Контроль за роботою із здійснення дозвільної системи такоординації зусиль усіх служб міліції з питань запобігання іусунення порушень правил виготовлення, ремонту, придбання,зберігання, обліку, охорони, перевезення та використаннявогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів до зброї івибухових матеріалів та запобігання їх крадіжкам і використанню зізлочинною метою покласти на заступників начальників ГУМВС, УМВСУкраїни – начальників міліції громадської безпеки. 3.2. У місячний строк організувати вивчення цієї Інструкціїпрацівниками, які забезпечують дозвільну систему, особовим складомадміністративної служби міліції, оперативних служб, підрозділівДержавної служби охорони і державної пожежної охорони та слідчими.Прийняти від них заліки щодо знання вимог Інструкції. У системі службової підготовки систематично провадити заняттяз навчання організації роботи і контролю за об'єктами дозвільноїсистеми, вивчення законодавства, наказів та інструкцій МВС Україниз цих питань. 3.3. Усю бланкову продукцію привести у відповідність здодатками до Інструкції та забезпечити нею органи внутрішніхсправ. 3.4. Ретельно розібратися зі станом технічного укріплення іохорони об'єктів дозвільної системи, забезпечити обладнання їхохоронно-пожежною сигналізацією та хімічними засобами захисту.Категорично заборонити функціонування об'єктів, де не забезпеченанадійна охорона вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, атакож боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів, на якіпоширюється дозвільна система. 3.5. Зажадати від усіх працівників, на яких покладені функціїіз забезпечення дозвільної системи, якісного обстеження об'єктівдозвільної системи, своєчасного виявлення і вилучення мисливськоївогнепальної, пневматичної, холодної зброї, а також боєприпасів дозброї в осіб, які порушують порядок їх зберігання, реєстрації,використання або систематично допускають порушення громадськогопорядку, зловживають спиртними напоями або психічно хворі. 3.6. Підвищити вимоги до керівників підприємств, установ,організацій, закладів освіти, що використовують предмети іматеріали, на які поширюється дозвільна система, щодо забезпеченняїх надійного зберігання, недопущення використання не запризначенням та зі злочинною метою. Про стан збереження предметіві матеріалів на об'єктах дозвільної системи регулярно інформуватиоргани виконавчої влади. 3.7. Вжити заходів до вдосконалення оперативногообслуговування об'єктів дозвільної системи. 3.8. Провадити службові розслідування за кожним випадкомкрадіжки вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пневматичної тахолодної зброї, вибухових матеріалів, що перебувають на облікуорганів внутрішніх справ, а також надзвичайних подій іззастосуванням вказаних підконтрольних предметів, встановлюватипричини й умови, які сприяли вчиненню таких злочинів та подій.Висновки службових розслідувань за такими фактами направляти доГУАСМ МВС України у двотижневий строк. 3.9. Разом з органами виконавчої влади та зацікавленимивідомствами провести широку роботу серед населення з роз'ясненнянормативних актів, що регламентують порядок придбання, зберігання,обліку, перевезення та використання, реєстрації (перереєстрації)вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пневматичної та холодноїзброї, вибухових матеріалів, які підпадають під дію дозвільноїсистеми органів внутрішніх справ, а також законодавства провідповідальність за його порушення, використовуючи можливостіпреси, радіо, телебачення. 3.10. До кінця 1998 року в межах граничної штатноїчисельності ГУМВС, УМВС та наявної чисельності служби дозвільноїсистеми створити в управліннях, відділах адміністративної службиміліції відділи, відділення дозвільної системи та ввести в кожномуміськрайоргані внутрішніх справ посади інспекторів (старших)служби дозвільної системи. 3.11. Для прийому громадян, представників підприємств,установ і організацій, що звертаються з питань дозвільної системив ГУМВС, УМВС, міськрайоргани внутрішніх справ, виділити окреміслужбові кабінети, обладнати їх охоронно-пожежною сигналізацією.При вході до службового кабінету працівника служби дозвільноїсистеми обладнати стенд із зразками документів, потрібних дляодержання різних видів дозволів, витягами із законодавчих актівпро відповідальність за порушення правил дозвільної системи, атакож прізвищами, іменами та по батькові посадових осіб МВС,ГУМВС, УМВС, відповідальних за організацію роботи службидозвільної системи. 3.12. Про результати роботи по лінії дозвільної системищорічно доповідати ГУАСМ МВС України до 5 січня та 5 липня згідноз додатком. 4. Ректору Національної академії внутрішніх справ України,інших вищих закладів освіти МВС України включити до програминавчання курсантів та слухачів вивчення цієї Інструкції. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальникаГоловного управління адміністративної служби міліції МВС Українигенерал-майора міліції Білоконя М.В. 6. Вважати такими, що втратили чинність, накази МВС Українивід 25.03.93 N 164, від 28.04.95 N 265 ,від 10.06.95 N 372 , від 03.09.96 N 635 . В.о.Міністра генерал-лейтенант міліції Л.В.Бородич Затверджено Наказ Міністерства внутрішніх справ України 21 серпня 1998 р. N 622 Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів ( Назва Інструкції із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) І. Завдання органів внутрішніх справ із здійснення дозвільної системи 1. Загальні положення 1.1. Відповідно до Закону України "Про міліцію" ,Положення про Міністерство внутрішніх справ України ,затвердженого Розпорядженням Президента України 7 жовтня1992 року, рішення МВС України з питань здійснення дозвільноїсистеми є обов'язковими для органів виконавчої влади та місцевогосамоврядування, а також підприємств, установ, організацій ігромадян. 1.2. Міністерство внутрішніх справ роботу щодо здійсненнядозвільної системи організує через свої структурні підрозділиміліції громадської безпеки (відділ дозвільної системи Головногоуправління адміністративної служби міліції МВС (ГУАСМ МВС),управління (відділи) адміністративної служби міліції головнихуправлінь МВС України в Криму, м. Києві, Київській області,управлінь МВС України в областях, м. Севастополі, на транспорті(УАСМ, ВАСМ ГУМВС, УМВС, УМВСТ), управління МВС України натранспорті, відділ спеціальної міліції МВС України, старшихінспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничнихінспекторів міліції міськ-, райлінорганів внутрішніх справ. 1.3. Основними завданнями органів внутрішніх справ єзапобігання порушенням порядку виготовлення, придбання,зберігання, обліку, охорони, перевезення та використаннявогнепальної, пневматичної калібру понад 4,5 мм та швидкістюпольоту кулі понад 100 метрів за секунду зброї (далі -пневматична) і холодної зброї (арбалети, мисливські ножі тощо,надалі – холодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва длявідстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїмивластивостями метальними снарядами несмертельної дії, тазазначених патронів, боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів,попередження випадків їх втрат, крадіжок, використання не запризначенням та з протиправною метою. ( Пункт 1.3 із змінами,внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 1.4. Контроль за дотриманням посадовими особами міністерствта інших центральних органів виконавчої влади, підприємств,установ, організацій, господарських об'єднань та громадянамиправил дозвільної системи органи внутрішніх справ здійснюютьшляхом обстеження таких об'єктів, перевірки й надання згодикерівникам підприємств, установ і організацій та господарськихоб'єднань на укладення трудових договорів з громадянами навиконання робіт, пов'язаних з виготовленням придбанням,зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використаннямспеціально визначених предметів і матеріалів, проведенняпрофілактичних заходів щодо попередження та припинення порушеньправил дозвільної системи, а також притягнення порушників довідповідальності в порядку, встановленому законодавством України. 1.5. Прийом громадян, представників підприємств, установ,організацій та господарських об'єднань в органах внутрішніх справздійснюється відповідно до розпорядку, погодженого з місцевимидержавними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.Прийом громадян та представників підприємств, установ,організацій, а також надання їм консультацій та послуг з питаньдозвільної системи реєструються в книзі обліку прийому громадян,представників підприємств, установ, організацій з питаньдозвільної системи (додаток 1). 1.6. Уся діяльність органів внутрішніх справ щодо здійсненнядозвільної системи грунтується на суворому дотриманні законності.Посадові особи, які виконують ці функції, організовують своюроботу відповідно до законодавства, нормативних актів МВС України,а також згідно з цією Інструкцією. 2. Видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів та вибухових матеріалів ( Назва розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 2.1. Здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справвідповідно до законодавства України видають міністерствам та іншимцентральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам,організаціям, господарським об'єднанням дозволи на придбання,зберігання, перевезення й використання вогнепальної зброї,боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї, пристроїввітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженихгумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальнимиснарядами несмертельної дії, та зазначених патронів; на відкриттята функціонування піротехнічних майстерень, а – вибуховихматеріалів (вибухових речовин, засобів ініціювання) – тількидержавним підприємствам та організаціям; громадянам – дозволи напридбання, зберігання й носіння вогнепальної мисливської, холодноїзброї, пневматичної зброї. ( Пункт 2.1 із змінами, внесенимизгідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 2.2. Усі види дозволів (додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8) напридбання, зберігання, перевезення й використання спеціальновизначених предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільнасистема, а також відкриття та функціонування підприємств,майстерень і лабораторій, є документами суворої звітності. Дозволи на зберігання та використання предметів, матеріалів іречовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень ілабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються наім'я керівників підприємств, установ і організацій, а такожвидаються дозволи на зберігання й носіння мисливськоївогнепальної, пневматичної і холодної зброї громадянами строком на3 роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів,матеріалів і речовин видаються на строк до 3 місяців. 2.3. Дозволи видаються: 2.3.1. Головним управлінням адміністративної служби міліціїМВС України на: право ввозу з-за кордону та вивозу з України вогнепальної,пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї, мисливськогопороху, вибухових матеріалів міністерствам та іншим центральниморганам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям,господарським об'єднанням, а також іноземним фірмам на підставіміжурядових угод та договорів; придбання, зберігання, носіння та вивезення (за 5 днів довиїзду) з України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, табоєприпасів до зброї іноземним громадянам, а також ввезення нимизброї та боєприпасів в Україну за клопотанням міністерств та іншихцентральних органів державної виконавчої влади України запогодженням з посольствами та іноземними представництвами країн,громадянами яких вони є, а з метою полювання, на конкретновизначений термін, також за клопотанням користувачів земельнихділянок і мисливських угідь; відкриття та функціонування республіканських баз складіввогнепальної, пневматичної, холодної зброї, боєприпасів до зброї івибухових матеріалів; зберігання і носіння нагородної зброї. ГУАСМ МВС України, здійснюючи в повному обсязі функціїдозвільної системи, може видавати й інші передбачені цієюІнструкцією дозволи. 2.3.2. Управліннями (відділами) адміністративної службиміліції ГУМВС України в Криму, м.Києві, Київській області, УМВСУкраїни в областях, м.Севастополі на: відкриття та функціонування складів вибухових матеріалів іпіротехнічних майстерень; право ввезення з-за кордону та вивезення з Українимисливської, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброїгромадянам України; придбання, зберігання та носіння мисливської нарізноївогнепальної зброї громадянам України; придбання та зберігання відомчої вогнепальної, пневматичної,холодної зброї та боєприпасів до зброї підприємствам, установам,організаціям. Управління (відділи) адміністративної служби міліції ГУМВСУкраїни в Криму, м.Києві, Київській області, УМВС України вобластях та м.Севастополі, здійснюючи дозвільну систему, можутьвидавати й інші передбачені цією Інструкцією види дозволів, крімдозволів, що належать до компетенції ГУАСМ МВС України. 2.3.3. Міськрайоргани внутрішніх справ на: придбання і перевезення вибухових матеріалів і засобівпідриву; носіння і перевезення відомчої вогнепальної, пневматичної,холодної зброї та боєприпасів до зброї; придбання, зберігання і носіння громадянами Українимисливської гладкоствольної вогнепальної, пневматичної, холодноїзброї; придбання, зберігання пристроїв вітчизняного виробництва длявідстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїмивластивостями метальними снарядами несмертельної дії, тазазначених патронів правоохоронним органам, а також їх носінняпрацівникам цих органів. ( Пункт 2.3.3 доповнено абзацом згідно зНаказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 2.4. Органи внутрішніх справ на транспорті та органивнутрішніх справ, підпорядковані відділу спеціальної міліції, умежах своєї компетенції видають дозволи на відкриття тафункціонування об'єктів, що ними обслуговуються, а також напридбання, зберігання, носіння, перевезення вогнепальної зброї ібоєприпасів до неї. 2.5. Залежно від виду дозволів, що видаються, вонипідписуються відповідно керівниками Міністерства внутрішніх справУкраїни (МВС), головних управлінь МВС (ГУМВС), управлінь МВС(УМВС), Управління внутрішніх справ на транспорті (УВСТ), відділуспеціальної міліції МВС, управлінь (відділів) адміністративноїслужби міліції ГУМВС, УМВС, УВСТ, начальником відділу дозвільноїсистеми ГУАСМ МВС, а в міськ-, райлінорганах начальниками та їхзаступниками і скріплюються гербовою печаткою органів внутрішніхсправ. ( Пункт 2.5 із змінами, внесними згідно з Наказом МВС N 292від 13.04.99 ) 2.6. Дозволи на придбання, зберігання і носіння вогнепальноїнарізної зброї громадянам України підписуються Міністромвнутрішніх справ України, його першими заступниками, заступником -начальником міліції громадської безпеки, начальником Головногоуправління адміністративної служби міліції, начальниками ГУМВСУкраїни в Криму, м.Києві, Київській області, УМВС України вобластях, м.Севастополі, а в разі їх відсутності, особами, щовиконують згідно із наказом їхні обов'язки, та заступниками -начальниками міліції громадської безпеки. 2.7. Оформлений дозвіл видається керівникам підприємств,установ, організацій, господарських об'єднань, а також громадянамабо за їх дорученням уповноваженим ними особам під розписку післяпред'явлення паспорта чи інших документів, що засвідчують особу. Узагонах воєнізованої охорони видача дозволів на зберіганнявідомчої зброї допускається на ім'я командирів, начальників командабо окремих підрозділів. 2.8. Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання таносіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивченняматеріальної частини зброї, правил поводження з нею і застосуваннята прийняття відповідних заліків. Навчання проводиться фахівцямивідповідних установ, організацій, що згідно зі статутнимизавданнями мають на це право, за затвердженою МВС Українипрограмою. Пункти навчання створюються тільки за узгодженням зГУАСМ МВС України, за поданням УАСМ (ВАСМ) ГУМВС, УМВС на основіукладених договорів. До складу комісій з приймання заліків входятьпрацівники служби дозвільної системи. 2.9. За видачу дозволів утримується плата відповідно доЄдиного тарифу на послуги, пов'язані з придбанням, зберіганням,обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї,вибухових матеріалів, а також щодо предметів, на які поширюєтьсядозвільна система, затвердженого постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 28.12.95 N 1060 , зі змінами тадоповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від19.01.98 N 49 . 2.10. Продовження терміну дії дозволів (перереєстрація)здійснюється в порядку, передбаченому для їх видачі. При цьомудокументи, які були надані при отриманні дозволу і не втратилиюридичної сили, заново не надаються. 3. Контроль за об'єктами дозвільної системи 3.1. Об'єкти дозвільної системи інспекторами дозвільноїсистеми та дільничними інспекторами міліції обстежуютьсящоквартально, а об'єкти, де зберігається та використовуєтьсявелика кількість зброї (20 чи більше одиниць), і базові складивибухових матеріалів – щомісячно. Керівники органів внутрішніх справ повинні не менше одногоразу на рік брати особисту участь у перевірці об'єктів дозвільноїсистеми. 3.2. Не менше одного разу на рік, а, виходячи з оперативноїобстановки, і частіше, об'єкти дозвільної системи повинніобстежуватися працівниками дозвільної системи та підрозділівохорони об'єктів спільно з представниками відповідних комітетівтовариств сприяння обороні України, військових комісаріатів,органів освіти, інших зацікавлених відомств. 3.3. На підприємствах, в установах і організаціях,господарських об'єднаннях, де виготовляються, ремонтуються,зберігаються та використовуються предмети і матеріали, на якіпоширюється дозвільна система, перевіряються: наявність відповідних дозволів на виготовлення, ремонт,придбання, зберігання, охорону, перевезення та використанняпідконтрольних предметів і матеріалів, відкриття та функціонуванняпідприємств і майстерень, а також паспортів (на бази, сховища,склади ВМ, піротехнічні майстерні тощо); строк дії цих документів;згода на укладення громадянами трудових договорів на виконанняробіт на таких об'єктах; дотримання пропускного режиму; облік підконтрольних предметів, матеріалів, порядок видачі,приймання зброї, боєприпасів, вибухових матеріалів (вибуховихречовин, засобів ініціювання); їх списання після використання,повернення в місця постійного зберігання; правильність веденнявідповідної службової документації; придатність приміщень, де розташовані об'єкти дозвільноїсистеми та зберігаються вогнепальна зброя, боєприпаси, вибухівка,засоби підривання, – міцність дверей, стін, стелі, підлоги,металевих сейфів, шаф, надійність замків, справність охоронноїпротипожежної сигналізації тощо; стан технічного устаткування (складів, баз, сховищ),обладнання забороненої зони; справність світильників; розчищеннятериторії; наявність охорони, постових вишок, блок-постів,сторожових собак, засобів пожежогасіння, зв'язку з найближчимипостами і органами внутрішніх справ; стан охорони об'єктів, укомплектованість особовим складом,придатність його для охорони об'єктів та знання своїх обов'язків,організація служби стрільців, тривалість їх збору за сигналом"Тривога", порядок зміни і підміни, відповідність розміщення силта дислокації постів, правильність ведення службової документації,а також планів оборони цих об'єктів у органах внутрішніх справ тапроведення навчання з відпрацюванням взаємодії всіх видів нарядів; обладнання та технічний стан транспорту, що здійснюєперевезення небезпечних вантажів. 3.4. На всіх об'єктах дозвільної системи обов'язковоперевіряється організація відомчого контролю за схоронністюпредметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система. 3.5. У разі виявлення під час обстеження об'єктів порушеньскладаються відповідні акти (додатки 9, 10), в яких докладноописується суть виявлених недоліків, указується строк їх усунення.Один примірник акта залишається на об'єкті дозвільної системи, адругий після доповіді керівництву органу внутрішніх справпідшивається до облікової справи на цей об'єкт. У разі потребиодин примірник акта надсилається в підрозділи охорони при органахвнутрішніх справ. У разі виявлення під час перевірки порушень порядкувиготовлення, ремонту, придбання, зберігання, обліку, охорони,перевезення і використання спеціально визначених предметів іматеріалів, відкриття та функціонування окремих підприємств тамайстерень порушники притягаються до відповідальності в порядку,встановленому законодавством України. 3.6. Якщо на об'єкті під час обстеження не виявленіпорушення, складається рапорт на ім'я начальника органу внутрішніхсправ, у якому вказуються: дата перевірки, найменування об'єкта тарезультати перевірки. 3.7. Акти і рапорти про перевірки об'єктів дозвільної системидоповідаються керівникам органів внутрішніх справ, які приймаютьвідповідні рішення, після чого вони підшиваються до обліковихсправ на ці об'єкти. 4. Права органів внутрішніх справ у разі виявлення порушень правил дозвільної системи 4.1. Згідно із п.22 статті 11 Закону України "Про міліцію"органам внутрішніх справ надано право: анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвілна придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів,вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин у разіневиконання встановлених правил користування і поводження з нимиабо недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати при потребізазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища тощо; зупиняти повністю чи частково діяльність піротехнічнихмайстерень, в яких порушується облік піротехнічних виробів та незабезпечується безпека працівників або інших громадян; анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї табоєприпасів, видані громадянам, у разі порушення порядку їїзберігання або використання та у випадках, передбачених п. 5.2цієї Інструкції; давати керівникам підприємств, установ, організацій,господарських об'єднань обов'язкові для них письмові вказівки щодоусунення порушень правил придбання, зберігання, обліку, охорони,перевезення і використання спеціально визначених предметів,відкриття та функціонування підприємств і майстерень, на якіпоширюється дозвільна система. 5. Надання згоди на укладення трудових договорів на виконання робіт, пов'язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, на які поширюється дозвільна система 5.1. Надання керівникам підприємств, установ, організацій,господарських об'єднань згоди на укладення трудових договорів ізгромадянами на виконання робіт, пов'язаних з виготовленням,ремонтом, придбанням, обліком, охороною, перевезенням івикористанням предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільнасистема, здійснюється після всебічної і ретельної перевірки такихосіб на підставі листів керівників або ними уповноважених органів,які з цією метою подають в органи внутрішніх справ необхідні дані(список осіб із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові,дати і місця народження і проживання, відомостей щодо попередньоїтрудової діяльності; висновок (довідку) медичної установи (ЛКК),що такі особи за станом здоров'я можуть виконувати вказані роботи,і сертифікат про проходження профілактичного наркологічного оглядущодо наявності чи відсутності наркологічних протипоказань довиконання вказаних функціональних обов'язків; довідкивстановленого зразка про складання заліків щодо знанняматеріальної частини зброї, правил поводження з нею тазастосування). Органи внутрішніх справ не мають права давати згодукерівникам підприємств, установ, організацій, господарськихоб'єднань на укладення трудових договорів з громадянами навиконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання,зберігання і носіння вогнепальної, пневматичної чи холодної зброїгромадянам у разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконаннявказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне порушення такою особоюгромадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживаннянаркотичних речовин без призначення лікаря тощо; пред'явлення такій особі обвинувачення про вчинення злочину,а також віддання до суду; наявності непогашеної або не знятої у встановленому порядку зтакої особи судимості за умисні злочини, а також за злочини,учинені із застосуванням вогнепальної зброї або вибуховихматеріалів; наявності умовного засудження такої особи з іспитовимстроком; наявності вироку суду стосовно особи, виконання якоговідстрочено, або засудження її до виправних робіт; відсутності довідки про складання заліків на знанняматеріальної частини зброї, правил поводження з нею та порядкузастосування. 5.2. У разі наявності обставин, що перешкоджають одержаннюзгоди на укладення трудових договорів з громадянами на виконанняробіт, пов'язаних з виготовленням, ремонтом, зберіганням, обліком,охороною, перевезенням і використанням предметів і матеріалів, наякі поширюється дозвільна система, орган внутрішніх справ уписьмовій формі в місячний строк із дня надходження матеріалівповідомляє про це керівників підприємств, установ, організацій,господарських об'єднань та громадян.
 
ІІ. Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів 8. Загальні положення 8.1. Дозвільна система, що здійснюється органами внутрішніхсправ, поширюється на бойову нарізну армійських зразків зброю абовиготовлену за спеціальним замовленням, вихолощену, навчальну,несучасну стрілецьку, спортивну, мисливську нарізну, комбіновану ігладкоствольну вогнепальну зброю, бойові припаси до цих видівзброї, пневматичну зброю, пристрої вітчизняного виробництва длявідстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїмивластивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначеніпатрони, холодну зброю (арбалети, мисливські ножі, катани, шаблі,шашки, мечі, палаші, ятагани, фінські ножі, кортики, кинджали,штики, штик-ножі, які не перебувають на озброєнні військовихформувань), що належать підприємствам, установам, організаціям,господарським об'єднанням та громадянам. ( Пункт 8.1 із змінами,внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 8.2. Вогнепальною вважається зброя, в якій снаряд (куля, шроттощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергіїзаряду (пороху або іншої пальної суміші). 8.3. До бойової нарізної вогнепальної зброї належить зброяармійських зразків або виготовлена за спеціальними замовленнями(пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни, автомати, кулеметитощо). 8.4. До несучасної стрілецької зброї належить вогнепальна іхолодна зброя, яка знята з озброєння сучасних армії тавиробництва, або та, що існує в одиничних екземплярах та малихпартіях, а також зброя зазначеного вище типу, виготовлена всучасних умовах спеціально для виставок (експонування) в одиничнихекземплярах та малих партіях. 8.5. До вихолощеної зброї належить зброя армійських зразків,спеціально пристосована до стрільби холостими зарядами, з якої неможливо зробити постріл бойовим зарядом. 8.6. До учбової вогнепальної зброї належить нарізна зброяармійських зразків (пістолети, револьвери, гвинтівки, карабіни,автомати і кулемети тощо), мисливська вогнепальна зброя приведенана заводах-виготовлювачах чи в майстернях з ремонту зброї достану, що виключає можливість здійснення пострілу без спеціальнихремонтних робіт. 8.7. До спортивної вогнепальної зброї належать спортивніпістолети, револьвери, гвинтівки, які виробником передбачені длявикористання в спортивних цілях, а також гладкоствольні рушниці. 8.8. До мисливської вогнепальної зброї належать мисливськікарабіни, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці ізсвердловиною "парадокс" з нарізами 100 - 140 мм на початку або укінці ствола, мисливські рушниці з свердловиною "сюпра",комбіновані рушниці, що мають нарівні з гладкими і нарізні стволи,та мисливські малокаліберні гвинтівки. Довжина стволівгладкоствольних рушниць повинна бути не менше 450 мм, а загальнадовжина зброї не менше 800 мм. 8.9. До бойових припасів належать патрони до нарізноївогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони длягладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі. 8.10. До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери,гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту куліпонад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться врух за рахунок стиснутих газів. 8.11. До холодної зброї належать пристрої та предмети,конструктивно призначені для ураження живої чи іншої цілі задопомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою (може бутихолодною ручною та холодною метальною). 8.12. До пристроїв для відстрілу патронів, спорядженихгумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальнимиснарядами несмертельної дії, належать такі пістолети і револьверивітчизняного виробництва, які виготовлені у встановленому закономпорядку, конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостямиметальними снарядами несмертельної дії, і не можутьвикористовуватися для стрільби бойовими патронами. При цьому їхняконструкція має забезпечувати неможливість взаємозаміни основнихчастин бойової і спортивної вогнепальної зброї. До патронів належать патрони, споряджені гумовими чианалогічними за своїми властивостями метальними снарядаминесмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроямивітчизняного виробництва і допущені в установленому порядку довикористання.( Розділ 2 доповнено пунктом 12 згідно з Наказом МВС N 292від 13.04.99 ) 8.13. Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони,перевезення і використання зброї та бойових припасів вміністерствах і відомствах, на підприємствах, в установах,організаціях і господарських об'єднаннях регламентується відомчимиІнструкціями, узгодженими з МВС України. 9. Придбання вогнепальної зброї і бойових припасів міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, господарськими об'єднаннями і громадянами 9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойовіприпаси, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостямиметальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрониміністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади,підприємствами, установами, організаціями, господарськимиоб'єднаннями і громадянами може бути придбана для: ( Абзац першийпункту 9.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292від 13.04.99 ) озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб,яким за родом служби законодавством дозволено носіння вогнепальноїзброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостямиметальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів;( Абзац другий пункту 9.1 із змінами, внесеними згідно з НаказомМВС N 292 від 13.04.99 ) науково-дослідних потреб; навчальних потреб (забезпечення допризовної військової іспеціальної підготовки); спортивних потреб; промислового та любительського полювання; захисту життя,здоров'я, житла та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках,циркових виставах; експонування в музеях, на виставках; колекціонування. Дозволи на придбання та зберігання і носіння зброї длявказаних потреб видаються тільки за наявності законодавчого абонормативного акта про надання права працівникам міністерств,відомств, підприємств, установ і організацій, громадянамкористуватися нею при виконанні службових обов'язків, мати увласності - після проходження такими особами навчання згідно з п.2.8 цієї Інструкції та здачі заліків. При цьому на роботу, пов'язану з використанням зброї привиконанні службових обов'язків, приймаються особи, які досягли21-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостямивиконувати такі роботи. 9.2. Вогнепальна зброя і бойові припаси армійських зразківотримуються централізовано через Міністерство оборони України. Дляпридбання зброї і бойових припасів підприємства, установи,організації та господарські об'єднання надсилають свої заявки доміністерств та інших центральних органів виконавчої владивідповідно до підпорядкування. Узагальнені заявки міністерства,відомства та інші центральні органи виконавчої влади подають доМВС України не пізніше 20 липня. В окремих випадках такі заявкиможуть бути надіслані господарськими об'єднаннями за погодженням зГУМВС, УМВС УВСТ, відділом спецміліції безпосередньо до МВСУкраїни. МВС України узагальнює заявки, складає зведені відомостіі не пізніше 1 вересня надсилає їх до Міністерства оборониУкраїни. З відповідного дозволу органу внутрішніх справ така зброя ібоєприпаси до неї можуть бути придбані в Головному управліннівійськового та матеріально-технічного забезпечення МВС України.( Пункт 9.2 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 292від 13.04.99 ) 9.3. У заявках вказуються найменування кожної організації дляякої передбачено придбання зброї і боєприпасів, поштовий індекс іадреса, мета придбання, а також загальна кількість необхідноїзброї і бойових припасів. Заявки повинні бути затвердженікерівниками міністерств та інших центральних органів державноївиконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарськихоб'єднань і скріплені гербовою (простою) печаткою. До нихдодаються також відомості про наявність вогнепальної зброї ібойових припасів (додаток 16). 9.4. Перед відправленням заявок до міністерств, відомств таінших центральних органів виконавчої влади вони мають бутиузгоджені також із ГУМВС, УМВС, УВСТ, відділом спецміліції замісцезнаходженням чи місцем обслуговування підприємства, установи,організації, господарського об'єднання і скріплені гербовоюпечаткою або печаткою з відбитком "Дозвільна система". Доприйняття рішення про узгодження заявки ГУМВС, УМВС, УВСТ, відділспецміліції, орган внутрішніх справ перевіряють потребу в зброї ібойових припасах за діючими табелями і нормами озброєння,наявність і придатність приміщення для зберігання зброї тощо. 9.5. Міністерство оборони України один раз на рік згідно зізведеною заявкою Міністерства внутрішніх справ України, щонадійшла, висилає міністерствам та іншим центральним органамвиконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям,господарським об'єднанням наряди на одержання вогнепальної зброї ібойових припасів зі складів військових округів (оперативнихкомандувань). На підставі зазначених нарядів органи внутрішніхсправ видають підприємствам, установам, організаціям,господарським об'єднанням дозволи на їх придбання та перевезення. 9.6. Спортивні гвинтівки, пістолети і револьвери, мисливськанарізна і гладкоствольна вогнепальна, пневматична і холодна зброя,пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів,споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостямиметальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони,бойові припаси купуються на заводах-виготовлювачах, у підприємств,установ, організацій, господарських об'єднань, які мають ліцензіїна реалізацію такої зброї за дозволами, виданими органамивнутрішніх справ. ( Пункт 9.6 із змінами, внесеними згідно зНаказом МВС N 292 від 13.04.99 ) 9.7. Воєнізована охорона озброюється карабінами, пістолетамита револьверами за нормами, зазначеними в додатку 17. Озброєння їїіншими видами вогнепальної зброї (автоматами тощо) допускається вкожному окремому випадку тільки за узгодженням із МВС України. 9.8. Сторожова охорона озброюється, як правило,гладкоствольною вогнепальною, або пневматичною зброєю. Запогодженням з МВС, ГУМВС, УМВС, УВСТ, відділом спеціальної міліціїдопускається використання для такої охорони і нарізноївогнепальної зброї за умови суворого дотримання встановленихвимог. 9.9. Кількість і вид вогнепальної зброї, пристроїввітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженихгумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальнимиснарядами несмертельної дії, необхідних для озброєнняспівробітників, яким вона належить за родом виконуваної роботи(касири, інкасатори, працівники спеціального зв'язку, митноїслужби, державних податкових адміністрацій, природоохороннихорганів і лісової охорони, інших правоохоронних органів запереліком, установленим Законом України "Про державний захистпрацівників суду і правоохоронних органів" ,авіаційного та залізничного транспорту тощо), залежно відхарактеру здійснюваної охоронної діяльності, штатної чисельностізазначених працівників встановлюються керівниками зацікавленихміністерств та інших центральних органів виконавчої влади запогодженням з МВС України згідно з нормами зброї і боєприпасів, щопередбачаються для озброєння воєнізованої охорони і особовогоскладу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади(додаток 17). ( Пункт 9.9 із змінами, внесеними згідно з НаказомМВС N 292 від 13.04.99 ) 9.10. У вищих, середніх та професійно-технічних закладахосвіти, організаціях ТСОУ дозволяється зберігати учбовувогнепальну зброю, перероблену на заводах-виготовлювачах чи вмайстернях з ремонту зброї для використання в навчальних цілях. 9.11. Учбова зброя повинна мати: сегментний виріз на казенній частині ствола знизу (і ПК-41 -зверху); наскрізний проріз на початку каналу ствола з виходом його вділянку патронника завширшки 4 мм і завдовжки в АК та РКК - 48 мм,СКС - 38 мм, ПК - 41 - 51 мм, РПД - 48 мм, ДК та ДКТ - 65 мм,СГД - 60 мм, КК-52 мм, у карабінів зразка 1938 і 1944 років -57 мм; спиляний бойок у всіх зразках зброї; спиляні курок (АК, РКК, АКТ, СКС, СГД) чи стояк затворноїрами (РКД) у місці удару по ударнику; вмонтований обмежувач ствола у ствольній коробці (ПК-41, ДК,ДКМ, КК), який перешкоджає встановленню ствола від бойової зброїна учбову; проточку на казенній частині ствола (ПК-41, ДК, ДКМ, КК) длявходження обмежувача ствола, що виступає, усередину ствольноїкоробки; наскрізні поздовжні пази в передній частині ствола зверху тав кришці ствольної коробки. У вищих закладах освіти на військових кафедрах може такожзберігатися бойова зброя армійських зразків, приведена в стан,який виключає можливість здійснення пострілу без спеціальнихремонтних робіт. 9.12. Вогнепальна зброя і бойові припаси для навчальних цілей(учбових стрільб) закладам освіти за наявності дозволу органувнутрішніх справ видається Міністерством оборони України,військовим округом (оперативним командуванням), військкоматами ікомітетами товариств сприяння обороні України згідно з нормами,встановленими Міністерством оборони України за погодженням зМіністерством внутрішніх справ України. 9.13. У театральних і циркових виставах використовуєтьсябутафорська зброя. У виняткових випадках з цією метою, запогодженням з органами внутрішніх справ, може бути використананепридатна для стрільби або вихолощена вогнепальна зброя. Длязахисту артистів від нападу хижих звірів під час циркових виставзастосовується короткоствольна зброя армійських зразків. Такізаходи безпеки встановлюються в законодавчому порядку з ініціативиМіністерства культури України та за погодженням з МВС України. 9.14. Вогнепальна зброя, що використовується кіностудіями длякінозйомок, має бути приведена на заводах-виготовлювачах чи вмайстернях з ремонту зброї у стан, придатний для стрільби тількихолостими патронами, про що повинен бути відповідний акт. Умовизберігання і використання зброї під час зйомок погоджуютьсякерівниками знімальних груп з місцевим органом внутрішніх справ. 9.15. Для експонування в музеях і на виставках міномети,артилерійські гармати, танки, літаки з навчальним стрілецькимозброєнням відпускаються Міністерством оборони України, військовимокругом (оперативним командуванням) без дозволу органу внутрішніхсправ. Інша зброя може бути придбана тільки за дозволом органувнутрішніх справ. Забороняється використовувати з цією метоюзброю, знайдену в місцях минулих боїв, подаровану або переданугромадянами і не зареєстровану в органі внутрішніх справ. 9.16. Вогнепальна зброя, що надходить до музеїв, передекспонуванням має бути перероблена в майстернях з ремонту зброї устан, непридатний для стрільби, шляхом: свердлення відтулини діаметром не менше 5 мм у казеннійчастині зброї без ушкоджень написів і тавра; вилучення чи спилення бойка. Набої до стрілецької зброї можуть експонуватися в музеяхтільки розрядженими (без пороху). 9.17. Підставою для видачі дозволу на придбання вогнепальної,пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництвадля відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними засвоїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, тазазначених патронів та боєприпасів є: ( Абзац перший пункту 9.17із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС N 292 від13.04.99 ) клопотання керівника підприємства, установи, організації тагосподарського об'єднання, у якому зазначається кількістьвогнепальної зброї і боєприпасів, що купується, номер та терміндії дозволу на право відкриття та функціонування об'єкта; акт про придатність приміщення, де зберігатимутьсявогнепальна зброя та боєприпаси, що складається комісією зпредставників органу внутрішніх справ (міліції і пожежногонагляду) та зацікавленої організації; наказ керівника підприємства, установи, організації чигосподарського об'єднання про призначення особи, відповідальної запридбання вогнепальної зброї і бойових припасів (прізвище, ім'я тапо батькові, дата, місце народження і проживання), довідка(висновок) медичної установи (ЛКК), що така особа за станомздоров'я може виконувати цю роботу, сертифікат про проходженняпрофілактичного, наркологічного огляду на відсутністьнаркологічних протипоказань до виконання вказаних функціональнихобов'язків, довідка про складання заліків на знання матеріальноїчастини зброї, правил поводження з нею та порядку застосування; копія контракту, наряду на одержання (придбання) зброї табойових припасів; платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг,пов'язаних з видачею дозволу на придбання вогнепальної зброї ібойових припасів.
 
Стаття 174 очень актуальна для любителей лесов и кареров!
 
Ну и что там такого интересного в ст. 174 ? В ней идёт речь о том, что называется по закону "оружием" .Или Вы можете РС назвать оружием ? По закону - отъехали за 300 м. от границы населённого пункта - и стреляйте.Если людей нет поблизости - а то можно админку заработать (за что - найдут).
 
Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях! Чтоб вы не сомневались"і в не відведених для цього місцях" а РС признают "вогнепальным" 622приказ" 8.2. Вогнепальною вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші).
 
Была уже эта дискуссия и очень оживленная, не помню только где именно, камрад Balu вроде бы поднимал вопрос этот. Тут все не так просто, с одной стороны РС - это спецсредство для отстрела и оружием не является, с другой по принципу/механизму действия оно скорее всего таки будет признано экспертизой огнестрельным. Ввиду этого я бы лично посоветовал стараться избегать ситуаций, когда придется доказывать свою правоту или невиновность, тем более если присутствуют варианты концовки не в вашу пользу.
 
Признают - если РС у Вас незаконно . Если законно, под разрешение - "пристрій для відстрілу..."., п.8.12
 
https://www.travmatik.com/forum.....mp;ret=all вот ссылка на ту оживленную дискуссию.Ну как бы и да, я с Вами тут согласен, но все же данные эпизоды похоже имеют место быть. Кода-то упоминалось на сайте в разрезе черной расчерной резины вроде, что есть две методики: по одной РС огнестрелом не признают, но боеприпасами признают патроны к нему, по второй с точностью наоборот. Вроде именно так было, не напутал надеюсь.
 
Господа, давайте мыслить критично и логично. Предположение-мать всех ошибок и провалов, особенно в контексте особенностей Украинского законодательства, которое как дышло- куда повернул, туда и вышло.Документы составленынеоднозначно, что могут признать, а могут не признать Вашу правоту. Это как выехать по встречке на Борисполь:или разобьешься или не разобьешься.В этих ситуациях слишком много но, чтоб рисковать своим временем, финансами и везением.
 
Filin said:Господа, давайте мыслить критично и логично.
Ну вот как раз исходя из такого подхода и не искушаю судьбу, стреляю только на своей крытой частной территории или в тире.
 
Если мыслить критически и логично – тогда 99% РС неоходимо просто сдать за ненадобностью обратно в магазины, потому как оборудованных/не оборудованных, открытых и полуоткрытых тиров в Украине , думаю , именно столько и осталось – около одного процента.Тут даже опрос делать не надо – он уже на Травматике был, по регионам.Можно посмотреть на ответы , большинство – "стрелять негде". Не просто тренироваться – пострелять с ошибками, ущербом для знаний, нарушением всех классических канонов, стоек, хватов и т.д. Просто негде. Не все живут в Киеве или Харькове. snyper75 с ups вообще надо свои "пристрої" повыбрасывать в Чёрное море, мне – в Каховское водохранилище, "от греха подальше". Поэтому и стреляем, хоть что-то отрабатывая : крымчане – в горах как моджахеды, я – в развалинах какой-то "частной территории" , заброшенной в неизвестном году, но имеющей в наличии шлагбаум (с моим замком:wink:) и табличку с угрожающей надписью.Я понимаю , подобные тренировки у наших гуру вызывают кривую усмешку , но чем богаты – тем и рады. А ведь можно просто руки опустить, положить РС в сейф – и всё. Патроны целее будут. И гуру у нас – видео-виртуальные. Потому как – реальных тоже нет.PS. Кстати , частная крытая территория, находящаяся в пределах населённого пункта - для стрельбы тоже под запретом.
 
У Вас жутко "оптимистический" подход к вопросу. Не расстраивайтесь так, нервные клетки не восстанавливаются.
 
Если у Вас что-то отличное от написанного – я Вам искренне завидую.Надеюсь - наш Клуб ориентирован не только на Киев , Харьков или Донецк, где есть возможность посещать реальные тренировки.Кстати - заблуждение именно советской медицины о "невосстановлении нервных клеток" давно опровергнуто, но тема не об этом. Она даже не о том, о чём я написал. Мой пост - просто следствие, голый анализ и ничего более.
 
У меня с этим чуть проще...есть где...и в 15 минутах езды от места проживания...
 
You must log in or register to reply here.

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах!

Back
Top